Сателіт Подих ніжності
Цілувати тебе у скроні,
Там, де жилка блакитна б`ється,
Віддавати в твої долоні
Полохливе тривожне серце.
Розімліти і потонути
У цілунках твоїх гарячих,
Ледь оговтатись і відчути,
Як вона за тобою плаче.
Віддаватися безупинно,
До безпам`яті і агонії,
Опритомніти на хвилину,
Цілувати тебе у скроні...
січень 2011
20.11.2012 16:08 Каранда Галина => © |
31.01.2011 11:44 |
Дякую! |
31.01.2011 11:42 Zorro => © |
Пане Zorro, а де можна почитати Ваші вірші? Щоб навчитись, так сказать, бездоганності?)))) |
30.01.2011 21:47 Zorro => © |
Бездоганна рима лише в першій строфі. До двох інших є важливі зауваження: потонути-відчути: не є майстерним вибором, так як така рифма вважається дуже слабкою; агоннї - скроні: зовсім слабка рифма, я б сказав, що зовсім відсутня. На верлібр вірш також не схожий!!! |
29.01.2011 22:59 Сашко Гриб |
 Дуже гарно і вишукано, молодець! |