В макулатурі - Айтматова твори. 

Висновок вірний: суспільство хворе. 

Твори Толстого чи, навіть, Біблію  

Легко міняють на тон в мобільному. 

Пане, повірте, не має значення, 

Що ми ще можем в смітті побачити. 

Доки ці твори в макулатурі, 

Не промовляйте слово «культура». 

Нині Коельйо запоєм читаєте? 

Завтра і він слідом потрапляє. 

Зводить на цвинтарі маскультура  

Гору з безцінної літератури. 

У авторів сучасних доробках – 

Маловідомі пікантні подробиці. 

Що мені з того, що це не по-людськи. 

Книги такі «на-ура» продаються! 

Треба їх всьому світу повідати. 

Їжте, панове, гидоту відрами. 

Обов’язковими для публікації 

Стали крикливі, як ми, ілюстрації. 

Як же візьмете, зморені втомою,  

Скромний Франка чи Шевченка томик? 

Думати змусить. Я ж – відпочити 

Хочу від цього шаленого світу. 

Має душа постійно трудитись, 

Аби самого себе не згубити? 

Досить, бо змерзла вона, аж синя. 

Я хоч кажу «привіт» і «спасибі». 

Годі, бо я достатньо культурний: 

Трохи комп’ютерний, трохи гламурний. 

Думка така – тупа і зухвала, 

Бо для людини цього замало. 

Поки книжки у макулатурі, 

Навіть не згадуйте про культуру.