Розколота душа
Його душа поліно
Розколете навпіл,
Пахуче любить сіно,
Бо він селянський віл.
Робота є робота,
Працює кожен день,
Для друзів є субота
Для випивки й пісень.
Неділя ж для дружини,
Для рідних всіх дітей,
Майбутнього родини,
Для радісних ідей.
Сидіти годі вдома,
Вже йти до друзів час,
Від праці зникне втома
Як будеш серед нас.
Дружина ж вимагає
До друзів не ходи,
Тихесенько благає
Поїж й попий води.
Він майстер на всі руки,
Попросиш – зробить все,
Практичні зна науки
Й він любий всім за це.
Живе він так сьогодні,
Бо звик і молодий,
Не всі так жити згодні,
Не кожен з нас такий.
Й душа бо не поліно
Розколете навпіл,
Й байдуже комусь сіно
Й в роботі хтось не віл.
Не в цьому друзі справа
А головне – пішла
Яка про тебе слава
Чи добра, а чи зла.
м. Київ, 14.01.16.
