СТРІТЕНСЬКА НІЧ
Тихий вечір м’яко відступає,
На деревах скрізь мороз сивіє,
Ніч спроквола небо огортає
Де молочний шлях уже зоріє.
Місяць вабить ніжний зорепас,
Ввишині тремтливе мерехтіння
Грайливо проводжає із небес
Химери у казкових володіннях.
Спалахує яскраво неба край,
Зевесова стріла униз зміїться,
Стрімкий метеоритів зореграй
Вогнем на тиху землю мчиться.
Виводить так стрітенська ніч
Зиму з весною віч - на - віч.
*Фото з Інтернет
м. Київ, 15.02. 2015р.
