О, я пізнав твою серйозність,
Неполірований граніт,
Відчути маєш ти спроможність
Небесний і душевний світ.
Відбивши глиби тло знаменне
В ріки нічному віражі,
Ти все вирішуєш за мене,
Й нужди не знаєш у вірші.
_
О, я познал твою серьёзность,
Неполированный гранит,
Который и луну и звёзды,
И душу, может быть, хранит.
И, честно их отображая
Бессонной ночью на реке,
Он за меня моё решает
И не нуждается в стихе.
