21.01.2016 11:29
для всіх
93
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Жадоба

Людська жадоба меж не знає, 

Нікому не віддасть своє, 

Душа жадібного бажає

Багатство збільшить те, що є.


На сто хоч доларів щоденно, 

Не будуть зайвими вони, 

Це мало знають достеменно, 

Мета ж – до себе все горни.


Хоча кишень немає в смерті

Й залишиш гроші тут як вмреш, 

Тож за життя ці люди вперті

Жадоби вчать нащадків теж.


За гроші зраджувать й вбивати, 

Бо гроші ідол їхній це, 

Гріхи просити їм благати

Й хрестити груди і лице.


Завжди чи буде як є нині?

Всі песимісти кажуть так, 

Бо важко вижити людині

Як бідність каже ти слабак.



м. Київ, 20.01.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.01.2016 02:14  Тетяна Чорновіл => © 

Ох, ще тієї жадоби повно в світі!
Люди геть подуріли через гроші! (((
Влучний вірш.

 21.01.2016 18:22  Григорій Божок => © 

Заздрість, жадібність і ненаситність - Супутники людини вічні...У кого вад цих не буває Хай сміло камінь в люд кидає... Можна згадати Езопа(лисиця і виноград),Притчу про порушину в оці, тощо. Дякую. Цікава розробка