02.02.2011 03:08
-
1262
    
  1 | 1  
 © Ігор Волощук

Материнськi oчi

Весняний дощ постукав у вiкно, 

Неначе вiсточку принiс менi iз дому, 

Ось розчинив, вiдчув оте тепло, 

Таке знайоме не менi oдному. 


Уся кiмната свiтлом залилась, 

А я в обiймах чарiвницi-ночi 

I болем в серцi пiсня вiддалась 

I я побачив материнськi oчi. 


Немов озерця чистої води, 

А вiд напруги в них блищали сльози 

I вiдображення щасливоi пори 

I несподiванi oсiннi, першi грози. 


В них правда, щирiсть, чеснiсть, доброта 

I cмуток перемiшаний з журбою, 

Усi цi роки, ти була одна, 

А в серцi ми завжди були з тобою. 


Хоч сплю, та бачу очi в далинi, 

Вони, як зорi, що ведуть додому, 

Немає других на усiй землi. 

I це знайоме не менi oдному. 


Уся кiмната свiтлом залилась, 

Нарештi вже скiнчилися тi ночi 

I щастям в серцi пiсня розлилась, 

Я бачу, бачу материнськi очi. 

 



Буенос Айрес - Вiнниця, 2005 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!