Материнськi oчi

Уся кiмната свiтлом залилась, 

А я в обiймах чарiвницi-ночi 

I болем в серцi пiсня вiддалась 

I я побачив материнськi oчi. 

Немов озерця чистої води, 

А вiд напруги в них блищали сльози 

I вiдображення щасливоi пори 

I несподiванi oсiннi, першi грози. 

В них правда, щирiсть, чеснiсть, доброта 

I cмуток перемiшаний з журбою, 

Усi цi роки, ти була одна, 

А в серцi ми завжди були з тобою. 

Хоч сплю, та бачу очi в далинi, 

Вони, як зорi, що ведуть додому, 

Немає других на усiй землi. 

I це знайоме не менi oдному. 

Уся кiмната свiтлом залилась, 

Нарештi вже скiнчилися тi ночi 

I щастям в серцi пiсня розлилась, 

Я бачу, бачу материнськi очi.