Подiльський край

Блакитний наш безмежний небокрай, 

Поля, де золотом засiяна пшениця, 

Озер i рiк срiблястий водограй, 

А на кутку села - стара криниця. 

Славетний край хоробрих козакiв, 

Дiвочої краси, де пiсня ллється, 

Чарiвнiсть українських вечорiв, 

i серце в парубкiв у грудях б`ється. 

Тут образи в кутку пiд рушниками, 

Бiленька пiч, звичайно, смак борщу, 

I чорнобривцi в квiтниках у мами, 

В очiкуваннi лiтнього дощу. 

Ось за столом збираються родини, 

I чути смiх, i радiсть у дворах, 

Подiльський край - перлина України, 

Вiдвертiсть, щирicть у моїх словах. 

I споконвiчно тут селилися лелеки, 

Вони були щасливi в цiй землi. 

I вiдлiтавши у краї далекi, 

Все ж повертались у мicця свої. 

Подiльський край, земля моїх батькiв, 

Тут пращури oдвiчно хлiб ростили, 

Тут боронились вiд степовикiв, 

Народжувались, жили i любили...