02.02.2011 03:13
-
493
    
  - | -  
 © Ігор Волощук

Батькiвськi гнiзда

А ми, як пташенята розлетiлись, 

I вилетiли iз батькiвських гнiзд, 

Та ми дiтьми навiки залишились, 

Такими для батькiв, як i колись. 


Бо нас усiх покликала дорога

I долi в нас на кожного своя, 

В серцях батькiвських криється тривога: 

- А де вони, свята моя земля... 


Нас роздiлили гори, океани, 

Мiста, долини, рiки i моря, 

А ми усе шукали i шукали, 

Отого, як в прислiв"ї, журавля. 


Ми вiддалялись вiд батькiвських гнiзд, 

Та мрiяли обов`язково повернутись, 

Щоб повторилось все, щоб, як колись, 

I з головою в щастя упірнути. 


Хоч нас усiх покликала дорога 

I долi в нас на кожного своя, 

В серцях батькiвських криється тривога 

I ця тривога кличе до гнiзда... 

 



Барселона, 2008 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!