За небокраєм зір з вуалі,
Ткані із весняних снів. . .
Летить шукаючи опору
Її життя втоптане в бруд.
І може навіть не знайшовши
У серці ту єдину суть
Злетить із виру та пелюстка
Й крилом зав’ється біля пут.
Візьміть участь в обговоренні
Не знайдено або поки відсутні!