03.02.2011 17:27
для всіх
917
    
  3 | 4  
 © Андрій Гагін

Формула часу

з рубрики / циклу «Філософія часу»

Ще крок…іще вперед два кроки,

і зупинившись час нестримний.

Не знає він хвилин і років -

Тече мов Рось, у вічність ринви.


Гудять авто і ходять люди:

Нестримність світу оці миті.

Та він пронизує усюди -

Життя мости ним оповиті.


Лиш зовні бік, немов три крапки:

Минуле - спогади і пам`ять.

Майбутнє – хаос без порядку.

Ця мить, теперішнє - керманять...


Нема межі, нема тих крапок.

Є завжди рух, мов хвиля, віра.

Він береже той вічний ранок,

Коли заграла часу ліра.



Біла Церква, 02.02.2011

Андрій Гагін цікавиться

  • Андрій ГагінМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.06.2012 06:58  Каранда Галина => © 

:)))) а від чого йде відлік? а що було до початку відліку?)))) ну, це банальні дитячі питання, вибачте))).
 
хіба не можна за початок відліку взяти умовно точку "теперішнє", що летить із швидкістю часу, і прив"язати систему координат до неї?)))))) до рречі, ми ж саме так і робимо, коли говоримо: це було три дні тому, це буде через місяць)))))). навіть наша приватна бесідка зараз за цим принципом працює:в даний момент часу бачу:
4 год. 11 хв.  Андрій Гагін => ALL USERS
Из Беседки вышли: Андрій Найт-Гагін
до речі, я лиш сьогодні помітила, що з Вашого псевдоніма зник префікс НАЙТ...)

 03.06.2012 02:27  © ... => Каранда Галина 

Точка це те, від чого іде відлік! В невпинності часу - точки "теперішнє" в принципі не може бути, тому-що вона із стані майбутнє відразу переходить в стан минуле. Дякую Галино!

 03.02.2012 02:02  Каранда Галина => © 

рівно рік віршу, і жодного коментаря... несправедливо.
от дійсно, виходить, що теперішнього не існує. є абе ЩЕ майбутнє, або ВЖЕ минуле... і так, мить за миттю, зіжмакується час. тільки я бачу не дві точки, а одну, що нестримно летить по числовій прямій, причому саме в цій точці і знаходиться 0.