02.02.2016 07:03
лише 18+
212
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

ФАНТАЗІЇ...

ФАНТАЗІЇ...

Фантазії ночі - у сяйві її зірниць;

На ложі шовковому - в місячних переливах.

А шовку фантазії - в ковзанні тіл чутливих, 

З очима жагою повних по вінця зіниць.


В гарячому диханні, в шерхлості спраглих вуст -

Відверті фантазії, пристрасті божевілля...

Дерева з корінням із вітами у сплетіннях -

В нестримних поривах фантазії двох спокус.


Фантазії, ставши сном-попелом від бажань, 

Сягають незримого й тануть у ейфорії.

І кожна з них трепетно десь між зірниць зоріє, 

В єствах залишивши преніжно-солодку грань.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.02.2016 17:54  Світлана Рачинська => © 

Цікаво! Про дерева і їх коріння - особливо!) Сподобалось)

 02.02.2016 12:43  Арсеній Троян => © 

запахло весною (поетичний варіант)

 02.02.2016 11:20  Каранда Галина => © 

З очима жагою повних по вінця зіниць - я не можу розібрати цю фразу за членами речення. Допоможи, будь ласка.

 02.02.2016 08:26  халва => © 

Треба не писати слово "фантазії" стільки разів, а дати читачу відчути їх, а у Вас вийшло як з тією халвою(