Сповзають декорації душі
Спогади блокнотів
Та світла мить зігріє незабутньо,
Чи знов закляк історії рушій,
Чи восени вихрує лютий...
Про небо зльодянілого дощу
Хвилюють пера в синьому блокноті,
Хтось їх уже промовисто відчув...
І занотує спогади у нотах.
Змовкає змій.... Стихає біль хрящів.
Просіє час зерно благої суті.
Пульсує інкарнація душі.
Прокинувшись в поезії щедротній.
