Мальва Світанкова ...В ТЕПЛИЦІ ДУШІ
Так світло...
Так добре в теплиці душі:
Де все ще жива надія!..
Хай грона духовні достигнуть в Тобі,
Коли за вікном градовії.
Хай біло...
Та ніжно торкається Бог
Землі з оксамиту живого;
Натхненням гарячим розтопить сніжок,
що парою, знову - до Бога!
Подбати б надійно про волю душі,
В теплиці леліючи мрії,
Що з пагонів серця і в снігодощі -
Тепліють-тепліють-тепліють.
17.01.2015 09:51 Тадм => © |
 красиво, життєдайно :) |
28.12.2014 19:57 Деркач Олександр => © |
 Гарно, позитивно так) |
23.12.2014 10:58 Олена Вишневська => © |
 Добре, коли є така теплиця для душі і її надії! Гарно!!!! |
22.12.2014 11:41 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! На душі потепліло! Дякую. |
22.12.2014 10:47 Світлана Рачинська => © |
 Чудові слова "градовії", "снігодощі".... Мальво, а твоє серце дійсно має пагони, що проростають таким одухотвореним словом! Дуже сподобалось!) |
22.12.2014 09:50 Ганна Коназюк => © |
 Дуже затишно у "теплиці душі"!.. |
22.12.2014 08:19 Тетяна Белімова => © |
 Яка ж теплиця душі! От чогось здається, що саме така пречудова, кольорова, як твої жар-птиці на картинках!))) Там світло-світло і тепло-тепло! І цього приховати не можна! Знаєш чого - бо це завжди промовляє до нас музикою твого серця, котра може народитися тільки саме у такій теплиці, яку ти описала! |