РОЖЕВЕ МОРЕ
Вона почувалася вільною
в ніжних обіймах;
Тремтіла, горіла зорею
у лоні нічному:
Тамуючи спрагу жаги,
заховавши свій сором,
Схрестила вуста із губами
в цілунках повільних...
Рожевого моря перлина
в солодких судомах -
Себе віддавала
її берегам ненаситним.
А їх і не треба було
про це навіть просити.
Бо надто приємною була
для неї ця втома...
І повнилась зойками чайок
їх аура ночі;
Пелюстки тонули
в шаленому мареві моря.
Тіла їхні щастям тремтіли
у відповідь зорям...
Фантазії тліли-мутніли
в зіницях дівочих.
