10.02.2016 20:21
для всіх
120
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Вірші про тебе

Я тебе зненавидить не зможу, 

Хоч би як ти мене не кляла, 

Краще в серці вірші познаходжу, 

До твого надішлю їх села.


Хай узнають усі що ти гарна, 

Працьовита і щира до всіх, 

Може трішечки мовно-вульгарна, 

Та і лаєш ти ж тільки своїх.


До людей ти звертаєшся чемно, 

Маєш мудрі і добрі слова, 

Лаєш нас ти завжди не даремно, 

Ти ж завжди і усьому права.


Як завжди будуть знову прокляття, 

Що вночі я як спав то хропів, 

В тебе вистачить слів і завзяття, 

Щоби жити я вже не схотів.



м. Київ, 07.05.98.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2016 22:48  Ольга Терен => © 

Яке у Вас душевне благородство! Вас кленуть, а Ви все простили і живете з любов`ю в серці, хоч допекли...
У мене є такі рядки на російській:
"Тень солнцу не вредит, чтобы остаться
Таким же ярким, преданным судьбе!"
Залишайтеся сонцем!

 12.02.2016 14:57  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Є такі люди.
Крикливість - не найкраща риса.
Хоч знаю з багатьох життєвих прикладів, що ті люди викричаться і зразу відходять. Зла не тримають за душею. Чудовий Ваш вірш.

 10.02.2016 22:48  Каранда Галина => © 

болюче... бажаю взаєморозуміння і тепла.