Мої вІрші закохані в тебе
Мої вІрші закохані в тебе (хіба тільки вІрші?)!
І блукає у пошуках рим непочуте «люблю».
Розривається серце словами на білий папір, ще
Не відавши скільки листІв під пером спопелю.
Скільки ніжності в слові одному! Хіба тільки ніжність?
Тут і лагідне море - так манить його глибина.
І хвилююча пристрасть штормить – увійти б босоніж, не
Можливо утриматись! Тільки б відчути сповна,
Як в душі акварель розфарбує всі райдужно ноти,
Пелюстками лілейними кожна вбереться струна –
І озветься, відчувши вітриська кудлатого дотик,
Гомінкою луною пташиного співу весна.
Розбере партитуру скрипаль - і розлиється небо,
А веселка веснянками вкриє осяйну блакить.
Мої вірші… Не вірші – я досі закохана в тебе!
Досі погляд твій трунком чар-зілля світанки п`янить.
.gif "{#}")
