Акваріум
віршування в окупації
кидаю корм в акваріум рибкам
які гасають у джунглях підводного світу
від однієї до іншої скляної стінки -
всі ці неони, барбуси, гуппі й інші усі
своїми очицями зазирають крізь межі прозорі
із водних простОрів у світ без вод
з якого спадає корм
й дивуються
не розуміють - як можна жити отак, на суші
жити і дихати
і надивившись на цю глупоту
тікають від стін
гасають мов мавпочки в джунглях
славетної Амазонки
в водах якої також плескаються рибки
з тою різницею, що корм не спадає до них з небес
як до акваріумних пецілій, ляліусів і оранд -
вони ж бо вільні.
...кидаю корм в акваріум рибкам
сумно себе із ними порівнюю -
той же акваріум
і рука московитського окупанта
разом із кормом
скидує вбивць і озброєння
а крізь стіни прозорі
допитиливим поглядом я зустрічаю
стурбований погляд цивілізації третього тисячоліття
у дикі первісні джунглі акваріумної окупації
і відвертаюсь надивившись на цю глупоту
і тікаю
у найпотаємніший закутень власного "я"
закопуюся у собі
спадаю-зсковзую по ліанах на дно
заглиблююся малюском у піски під водою
не живу
але дихаю.
...кидаю корм в акваріум рибкам
над собою єхидствую
іронізую.
