Тадм Безсоння
Сьогодні сни розбіглись по кутках
й хіхікали натужно-верескливо
Мої ж надії розбивались в крах
побачити хоч йоту позитиву.....
За снами гналась, тільки все дарма -
запхалися в щілини й ну кривлятись:
« а що ти думала, на те тобі й зима
і в неї надто різні грати.....»
Й відчувши, що сама вже не своя
полинула у даль якусь незриму
з надією – зліплю хоч віршеня
Не вийшло... бунтували рими...
Харків, 17.02.2015
18.02.2016 14:12 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарне віршеня! Хоч рими й бунтували! |
18.02.2016 11:25 Віктор Насипаний => © |
 все буде добре. поміж зорями і снами якраз і пишуться часто хороші вірші.)) |
18.02.2016 03:58 Серго Сокольник => © |
 Таню, ще зліпиться) А ні- то я допоможу))) |
17.02.2016 21:25 Ольга Шнуренко => © |
 Оригінальний вірш про віршування, коли безсоння лежить і зиркає очима на підвіконні, але я бачу, сни ЛГ не мордували, жахітттями до ранку не лякали, і віршенятко народилося цікаве про сни, які дражнилися, втікали у шпаринки жваво, допоки не скінчилась ніч, і в спальню завітав світанок... |
17.02.2016 15:53 Світлана Рачинська => © |
 Наче і сумненьке, але в такому світлі усміхненому подала) Класна печалька, Танюшко!!! Моє безсоння подібне до твого... Рими бувають ще ті бунтівниці) |
17.02.2016 13:05 Олена Вишневська => © |
 Вийшло-вийшло, Танюш! Гарне віршенятко))) |
17.02.2016 12:20 Каранда Галина => © |
 та да... |
17.02.2016 12:04 Панін Олександр Миколайович... => © |
 О рими, рими, діти неслухняні, пустують, скачуть навмання, сніжинками всі рясно уквітчані, і кожна з рим - маленьке чортеня. "Пограємось, побавимось, поскачем, прошвигорляємось туди-сюди, і хай матусенька-поеточка не плаче - ось ми ізнов "шикуємось в ряди"". |
17.02.2016 10:30 Тетяна Белімова => © |
 Тривожний і неприємний стан... Ще й вірші не пишуться((( Дійсно печалька((( Хай минає чимшвидше! |