Час
Раніше час не так минав.
І безліч справ цей день вбирав,
І кожен з нас усе встигав зробити.
Але від кількості подій
Час просто мчить. А ти - не стій.
Бо він вкраде, як той злодій , прожите.
Нас час обманював не раз:
Його одержавши аванс,
Ми забували головне змінити.
І застрягали в суєті:
І ми - не ми. Й вони - не ті...
А все тому, що дарма дні прожиті.
Ти думаєш, що він іде?
І що життя твоє буде,
Аж поки не мине ще років двісті?
Але, на жаль, минаєш ти,
Твої фортеці і мости.
Минаєш ти, а час… стоїть на місці.
Не вір в його фальшивий плин.
Ти залишаєшся один.
Сміється час - нічого не змінити.
Він за секунди день ковтне.
Мине - і оком не моргне.
Та завтра все ж як слід спіши зустріти.
Дрогобич, 2005