Скрапують сніги
Скрапують сніги із даху краплями,
День за днем все ближче до весни.
А поля ще білі всі.Та в галяві
Проліски он перші проросли.
Отакі малесенькі, незграбненькі,
Отакі примітненькі ледь-ледь.
Але скільки душ ви вже поранили!
Скільки вами марить вже міледь!
Вас, мабуть, іще ніхто не бачив тут,
Ви ж візитки лицарів, малі,
Бо було б для вас уже призначення
В скляночці стояти на столі.
І ловити погляд розтривожений,
Грітися в долонях раз у раз,
І, укотре, радість тиху множити,
На одну, найкращу в світі, фраз.
2013
