28.10.2014 15:16
for all
208 views
    
rating 5 | 13 usr.
 © Олена Вишневська

На фоні зимової прози

На фоні зимової прози

Надто рано сніги зароїлись над стомленим містом, 

Крижаним язиком лоскотали блідий тротуар.

Та й солодкі вершки від лимонного місяця скисли –

Небо вкрилось сукном із буденної сірості хмар.


І так тихо… так хочеться криком розкраяти тишу, 

Щоб достукатись в простір до тебе: «Лиш не відпускай!»

Тільки подих морозного вітру усе сміливіше

Викрадає слова на вустах… і відносить за край.


Досі жевріє світло у вікнах моїх аж до ранку.

Двері навстіж /як завше, для того, хто має ключі/.

Просто… раптом з корицею кави в моїй філіжанці

Заманеться тобі скуштувати… Хоч швидше, що… ні…


І самотність приблудою знову лежить на порозі.

Приручила б – занадто лещата на серці тісні.

Божеволієм разом на фоні зимової прози:

Надто важко без тебе в густій сніговій пелені…


А тебе все немає… і я по краплині втрачаю

Все, що було між нами… а, раптом, не було?... міраж?

Я з тобою нарешті повірила в істинність раю…

Наодинці ж тепер з криги серця складаю вітраж…  

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.10.2014 09:19  © ... => Тадм 

Дякую, люба! Радію, що відчулося! 

 30.10.2014 09:10  Тадм => © 

Неймовірно красиво! Чіпляє кожним рядочком! 

 29.10.2014 15:10  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Аню, спасибі сердечно за підтримку мого слова! ))) 

 29.10.2014 11:10  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Дуже красивий вірш! Оленко, твої слова мов гітара в руках віртуозного музиканта... Поезія торкається усіх закутків душі.
Чудово!) 

 29.10.2014 10:49  © ... => Світлана Рачинська 
 29.10.2014 10:32  © ... => Тетяна Ільніцька 

Танюшко, я і забулася про озвучку... Ввечері вдома виправлюся ))))

Дякую, моя хороша, за теплі слова! Завжди радію, коли моі вірші знаходять відгуки в серцях дорогих мені людей!!!

 29.10.2014 08:25  Тетяна Ільніцька => © 

Оленко! Прочитала і раз, і вдруге, і в ... Не відпускає твоя поезія. Навіть не знаю, що більше тримає в полоні? Плетиво неповторних метафор (найбільше сподобалося про прокислі від місяця вершки першого снігу і серце в лещатах), конструювання образів Її-Його, чи, власне, сам зміст?

Читаю і не можу відірватися)) А ще ти ж знаєш, так люблю твої озвучки! Може, вийде зробити?

 29.10.2014 07:13  © ... => Віктор Насипаний 

Пане Вікторе, приємно! Вдячна щиро!

 29.10.2014 07:12  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую за високу оцінку, мій невтомний читаче! 

 28.10.2014 23:29  Віктор Насипаний => © 

клаассноо!!! 

 28.10.2014 22:24  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно чудово!  

 28.10.2014 20:20  Світлана Рачинська => © 

Твої рядочки - бринять у кожному слові: "зрозумій! збагни! відчуй!" Як я можу ?)) Твоя делікатна і ніжна поезія не лишає мене байдужою....... 

 28.10.2014 19:08  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую, Мальво! Радію, як дитя - навстіж мо€ серце і душа :-)  

 28.10.2014 16:57  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Душа навстіж на фоні зимової прози!
Чудова поезія !!!!) 

 28.10.2014 16:48  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, світлий промінчику! Твоє розуміння додає сили!

 28.10.2014 16:47  © ... => Деркач Олександр 

Дякую!.... дуже! ) 

 28.10.2014 16:42  Деркач Олександр => © 

класно, сподобалось 

 28.10.2014 16:26  Світлана Рачинська => © 

Прекрасно... Чаруєш образами і зігріваєш щирістю, пропри холод... Попри надію, попри божевілля... Дуже гарно!