Природа
Прадіду Т.Г. Шевченку
Прокидаєшся і сліпнеш від краси,
Таке навколо гарне все: лани, гаї, ставки.
Буяє тополя – нема в неї горя,
Стара тополина, голівку схилила.
І весело всім, і радісно всім,
Спів солов’я лунає мов дзвін.
Горобчики цвірінькотять, веселі під вікном,
Скоресенько збирають крихтини всім гуртом.
Сонце заходе, вечір надходе: люд у селі замира…
Гарна моя, українська природа, тиха моя, Кобзарева пора…