Віще слово Кобзаря

Мій славний предок, я – твій син, 

З твойого слова світ відкрився, 

І мертвим, ненародженим… живим, 

Твій ЗАПОВІТ для нас згодився!

Пророчив Ти, а ми не чули, 

Діждавшись волі зажили…

А через «день» мов все забули, 

Нові кайдани одягли!

Світ полетів, світ завертівся, 

І знову сонце затягло, 

І мов упир москаль упився, 

В Твоє скривавлене чоло.

Не думав я, що смерть побачу

Своїх братів, Твоїх синів, 

Та хоч малий - я не заплачу, 

А покараю злих катів!

Мій славний предок, я - твій син, 

А моя мати – Україна!

Ти - вірний шлях для нас, один, 

І Твоя слава вік не згине!