Мовчазна і щвидка
Розкажи мені, річко,
Де джерела твої,
Що дають тобі вічно
Чисті води свої.
І куди ти прямуєш,
І чого так спішиш,
Чи ти, річко, не чуєш,
Чого, річко, мовчиш?
Річка тихо дзюркоче
І спокійно біжить,
Розказати не хоче
Куди дуже спішить.
Річка схожа на долю,
Мовчазна і швидка,
Наговоришся вволю,
А вона утіка.
І живеш ти без долі,
Та хіба то життя,
Наче ходиш на волі,
Але то суєтня.
Доля мимо спливає,
Як не кличеш її,
Вона інших плекає
У обіймах своїх.
За що кара такая,
За що мучить життя,
Як собака презлая,
Що не зна співчуття.
м. Київ, 05.09.98.
