Каранда Галина Зима невчасно скрапує водою...
Й полоще вітер хвилі у калюжі.
Ніч мовчазна пишається собою,
У вікна заглядаючи байдУжі.
Захмарна вись спустилась низько-низько,
Що аж здається – неба вже й немає.
Туман, остерігаючись (бо ж слизько!)
Останню силу з снігу випиває.
Лубни, 4.02.2013
03.02.2016 23:06 Ольга Шнуренко => © |
 Дуже цікаві метафори: "зима невчасно скрапує водою, полоще вітер хвилі у калюжі, ніч мовчазна пишається собою" |
04.02.2013 20:30 Оля Стасюк |
 О, і тут відлига) Давайте скиньте ссилку на наше вінницьке небо) Хай загрузить і не морозиться) |
04.02.2013 16:00 Ірина Затинейко-Михалевич |
 від першого рядка усе так і уявилось, помноживши зображення за вікном - реальна картинка!!! |
04.02.2013 15:33 Бойчук Роман |
 Дуже влучно! У нас теж відлига) Гарний вірш! |
04.02.2013 12:50 Тетяна Белімова => © |
 Цікавий інтертекст, що плавно вливається у портальний гіпертекст... Ось вам приклад сучасного постмодерного мистецтва, основним гаслом якого є - грай! Зі словами, чужими фразами, уривками чужих текстів. |
04.02.2013 11:34 Деркач Олександр => © |
 Сподобалось!...))) туман сніг випиває - якийсь метафізичний канібалізм))) якщо згадати фізику чи уроки природи))) це я так - збочені асоціації, вірш гарний!! |
04.02.2013 10:43 © ... |
дякую всім |
04.02.2013 10:43 Чернуха Любов => © |
 дуже актуально, зранку страшенний туман... |