Я зовсім від безсоння не страждаю -
Пишу, перекладаю і читаю,
А денний сон – для мене водевіль,
Його мені дарує Березіль…
І чутно романтичний шепіт ночі -
Це вітер за вікном мені пророчить,
Що завтра буде краще, ніж сьогодні,
І зникнуть негаразди у безодні…
Буває, дійсно, плаче дощ весняний,
На другий день - вже сонечко рум’яне!
Звичайно, я залежу від погоди,
Але долаю легко перешкоди,
Тому що сонечко живе у серці,
І джерело життя - в душі на денці!
м. Київ, 19.03.2016
