Моє життя
Поховали батька та маму,
Я живу, як у ві сні.
Не чую я, та і не бачу,
Що діється зі мною і в мені.
Живу собі, як та билина,
Вітер віє, то я схилю.
Із неба впаде жива краплина,
То знову серцем оживу.
Та доки буде доля злиденна?
Хочу міцно на ногах стояти,
І мрія, щоб була здійсненна,
Я хочу жити, а не виживати.
Життя летить вже дуже швидко,
Його нічим не наздогнати,
Яскраво сяй, ти моя зірко,
Мені ще треба вірші писати!
17.12.2008