Роздуми про сьогодення
Де нам набрати для життя героїв,
Не для окопів, вибухів бліндажних,
А серед буднів щоб несли бджолою
У вулик мед і не були продажні?
Слугує чітко механізм-годинник,
Де коліщатко кожне славить спільне,
Там не шукають надаремне винних,
Як чорну кішку на містинах чільних.
У решеті води не наносити,
Допоки щільно на заткнути діри.
Я потопельників читаю заповіти:
«Врятуються, хто скине з шиї гирі…»