Там на межi...

Де сад твiй пiснею квiтує, 

Дивись, дерева пiдросли 

I щиро яблука дарує, 

Я знаю, бачиш все це ти 

Бо погляд твiй в зеленiм листi, 

А теплий дотик у гiлках. 

I сльози на травi cрiблистiй, 

I голос в молодих вiтрах. 

Ось ти заходиш на подвiр;я, 

Як тихий вечiр у село, 

I мати розстеляє зiлля, 

А ти заглянеш у вiкно. 

Вночi приходиш ти до неї, 

Повiр, з;являєшся у снах, 

Несеш натхнення i iдеї, 

Якi вiдтворить в рушниках 

Де бiль i cмуток, радicть щира 

I пам;ять, як жива вода. 

I у квiтках магiчна сила, 

Мiж ними поcмiшка твоя... 

Так, образ твiй завжди зi мною, 

Вiн i у серцi, i в душi 

I хочу розмовлять з тобою, 

Ну, як колись, там не межi...