Гірко плачемо
Коли з`явилися на світ
Вiдразу гiрко плачем,
Чека на нас багато бiд
Ми знаємо неначе.
Нема нiкого серед нас,
Щоб радiсно смiявся,
Що жить настав щасливий час,
Що свiт його дiждався.
Цей свiт, в який прийшли ми жить,
Освоїть ще потрiбно,
I слiз чимало ще пролить,
Щоб вмiти жить безбiдно.
Напевно доля в нас така -
Життя з плачем проходить,
А смiх чогось вiд нас втiка,
Десь манiвцями бродить.
Цей свiт до нас такий глухий,
Як важко в ньому жити,
Великий, мокрий i сухий,
Чи нам його скорити.
Коли вже слiз у нас нема,
I радiсть не приходить,
То значить жде нас вже пiтьма,
Зоря життя заходить.
Чи плакать нам усе життя,
Чи з горя посмiяться,
Яке нам вибрать заняття,
Щоб довше жить зостаться?
м. Київ, 26.11.98.
