28.03.2016 11:24
для всіх
186
    
  1 | 1  
 © Зав`ялова Валентина

Біля межі...

І що ж чоловіку робити, 

Коли утомився жити, 

Коли вже дорослі діти

І сил немає терпіти

Такі довжелезні ночі, 

І те, що не бачать очі, 

І те, що тіло німіє, 

І серце ізнову ниє.

Тоді чоловік прохає:

«Візьміть же мене, благаю, 

Туди, де смерті немає, 

Туди, де перебувають

Кохана, й сестра, і друзі.

Ох, я знемагаю в тузі…

Так хочу усіх зустріти, 

Із ними поговорити, 

Про все, що було, згадати…

Ой, хто це там, біля хати?

В косі кучерявій стрічка…

Яка ж ти гарна, Марічко!

Здрастуй!..»



Харків, Березень 2016 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.03.2016 13:14  Анна Ольтенберг => © 

Так відречено від світу, ніби уже за межею... Проникливо.