29.03.2016 12:19
для всіх
134
    
  5 | 5  
 © Ольга Шнуренко

Ти, Весна і Я

присвячення

"Відкрий вікно, впусти весну у душу,
Крильми твій спокій віковий порушу..."
Оксана Дністран

Дві ніжні, легкокрилі пташки – Ти й Весна, 

як вітер, залетіли у вікно і в душу!

Але скупі пейзажі бачу із вікна, 

від холоду ховаюся у ковдру-мушлю…


Давно забуті, неприємні відчуття

зринають в пам’яті, як відблиски багаття -

Кохання, наче квіти, кинуті в сміття, 

а сукня Попелюшки – мов злиденне шмаття…


Чи відігріє сонце скрижанілий дух, 

чи заспіває серце про нове кохання?

Я приєднаюсь до Весни, поки не вщух

весняний вітер... Зріє в серці сподівання...


Розквітнуть почуття! Яскравий сонцеграй

на клумбах намалює з квітів візерунки, 

На крилах вітру полечу за виднокрай, 

до сонця завітаю в гості за лаштунки…


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.03.2016 08:43  Тетяна Белімова => © 

На крилах весняного натхнення!
Забираю в улюблене, щоб перечитувати)))

 29.03.2016 22:10  Олена Коленченко => © 

Світлий вірш про весну, про кохання і нехай у серці завжди живуть сподівання!!!))

 29.03.2016 21:41  Каранда Галина => © 

сподобалось про залаштунки сонця. ще не зустрічала такого образу.