Мить остання засніжена хмарна
Залишає у пам‘яті слід.
Добігає пора календарна,
Шле холодний прощальний привіт.
Завірюхи спаковані в клунки
І відправлення ждуть багажу
Лиш останніх снігів поцілунки
Я як спогад про себе лишу.
Приносять вітри
Весни промінці,
Тож швидше зітри
Тепло сніжинок на щоці.
Між білих речей
Журбою з очей
На згадку наллю
Калюжі талого жалю.
Іній, снігу замети, льодинки
Від тепла не сховати мені,
А прекрасні зимові картинки
Хай навіюють сни чарівні.
Бо відкрита дорога відлигам,
І тріскучих морозів нема.
Прощавайте! Не згадуйте лихом!
Вічно ваша, красуня Зима!
Сипну вам здаля
Сніжку на поля,
На шибку дмухну
Казкову квітку чарівну.
Зове сива даль,
Весну не спинить.
Краплинок кришталь
Прощальну пісню вслід дзвенить.
