08.04.2016 07:04
для всіх
286
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Суржик

Є грек і гречка, 

Портфель і течка, 

Є он й вона, 

Мужик й жона.


Не так щось тута, 

Або почута

Одна із назв, 

Що написав.


У нас все можна, 

Зна суржик кожна

Людинонька, 

Вкраїнонька.


Московський говір

У нашій мові

Іще живе, 

У суржик зве.


Колись чиновник

Ще одномовник

Казати мав

Як вимагав


Очільник влади

Й звільняв з посади

Як хтось не вмів, 

Чи не посмів


Калічить мову

Й свою розмову

Цим суржиком

Й стать дурником.












м. Київ, 07.04.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.04.2016 01:44  Серго Сокольник => © 

Мало того, Григорію) Мало того. На деяких літ. сайтах мало не пропагується) Ще й з матами (на тюрмі не вживалось, на службі, бо там люди розумні. А розумні розуміють, що і де МОЖНА, а що- НІ. А дехто не розуміє) Якби я оце ще сказав, хто на це "дєло" хвалєбні рецки пише (а особа дійова була, була ж тут, на сайті, присутня))), то дуже здивувалися б. Отака от вона, легковірність і легковажність людська)

 08.04.2016 15:36  Тетяна Чорновіл => © 

Актуальна тема і потрібний вірш.
Згодна з вами.
Вкоренився той клятий суржик, вивести важко.
Он Азіров як намагався, а не вийшло! :)))))
А винен ще той, з булавою, що зараз нею в Києві на Москву показує! Ще б його пам"ятники позносити!