Доводиться платить
Ми ледь з’явилися у світ,
Безтямно блимаєм очима,
Не знаєм щастя, а ні бід,
Розплата десь вже за дверима.
Набили голову знанням,
А тіло мускулами вкрили,
Нема числа щасливим дням,
Ми повні радісної сили.
Але потрібно заплатить
За все, зробити що зуміли,
І за прожиту кожну мить
І за кохання, що зустріли.
Завжди доводиться платить,
Задарма не бува нічого,
За сир, у пастці що лежить,
За щастя і за шлях до нього.
Старінням сплатим за життя,
Здоров`ям, що як дим щезає,
Нервовим зривом каяття,
Бо за гріхи душа страждає.
І ми готові заплатить
В житті своїм що тільки треба,
Аби нащадкам нашим жить
Під синім, добрим небом.
м. Київ, 28.12.98.
