Чорні аспіди
Коментар вірша СвітЛана «Білі змії»
Чорні сови пильнують стрілки
Я втікаю із кріпостей,
Із бажанням – лишитись тільки б
Із русалок живі мости
Ті благають – втікай щосили
Озираюсь – безкрилий ти
Проводжаєш мене безкрилу…
СвітЛана «Білі змії»
Чорні аспіди очей моїх.
Будьте гаспидами ворогів,
Хто не любить і заздрить хто,
Хай звивається, хай згорить…
Любі аспіди,
бийте
білих тварюк,
Хай розвіються, щоб «і дух не пах»
(Котляревський «Енеїда»),
Щоб мій погляд став нищівним,
Перелесника щоб розірвав…
Чорні сови, зі мною дружіть,
А русалки, рятуйте мене,
Заморочте, тягніть на дно
Злого інкуба з жахо-снів…
Чорна ряса
пристрасних жриць
найгрішніш –
найчистіш –
Любові –
Моя зброя це,
мій щит.
Я Кохання
Воїн суворий ..
Віджимаю екстаз
Із
страждання.
А страждання отруйний
Прах,
Хай ворожі випалює очі,
Сум гріховний я геть жену,
В рясі я – одаліска кохання.
«Любий» Інкубе, я – Твоя!?
Це – задуха, вона не тішить,
Це – рептилія біла, нічна.
Ти – Спокусник, але Бездушний!
* * *
Якщо почуття минулого
Заважають,
Вони вже шкідливі,
Вони руйнують.
Очей моїх аспіди чорні,
Женіть усіх білих змій...
Очистить мене
Від жахливого "Я твоїю",
Я Своїю, Своїю, Своїю
Повсякдень, повсякчас!
Не Я для тебе, ти для Мене.
ненадовго!
Якщо у тобі розчинюсь,
То
Відновлюсь обов`язково!
