19.04.2016 21:33
for all
98 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Дністран Оксана

Сонце у грудях

Він випив сонце із моїх грудей, 

І думав, певно, що на ніч стьмянію, 

Що серце перетвориться у глей

Від чорної в’язкої безнадії.


А в мене сонць - усіх не віднайдеш, 

Сузір’ями зоріють по судинах, 

Для них безсилі знаки звичних меж, 

Самі вгрівають душу зсередини.


І час від часу нові світлячки

Повзуть углиб, щоб сяйвом запалати, 

Підпалюють каштанові свічки, 

Бадьорять дух напоями із м’яти.


Я їх лелію, кутаючи в льон, 

А як дозріють - в небо випускаю, 

Хай в світ несуть негаснучий вогонь, 

Іскряться рясно в зблисках водограю.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.04.2016 23:47  Серго Сокольник => © 

Ой не скажіть, Ксеніє))) 

 23.04.2016 17:29  © ... => Серго Сокольник 

Ну тут вірш трошки про інше, Сергію)))) 

 23.04.2016 17:28  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро дякую, Світлано, за теплі слова!!! 

 23.04.2016 17:27  © ... => Анна Ольтенберг 

Так, Ви праві. Час від часу - бракне снаги, але головне пам"ятати - що запас власного сонця - необмежений. 

 23.04.2016 17:25  © ... => Олена Коленченко 

Дякую, Олено! 

 23.04.2016 15:25  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленко!!! Запас життєвих сил у всіх - необмежений. Хай кожен його використовує в повній мірі!!!! 

 23.04.2016 01:43  Серго Сокольник => © 

От чуттєва вся така Ксенія...))) 

 22.04.2016 23:08  Світлана Рачинська => © 

Красиві Образи, Оксано. Мабуть повторююсь, але просто люблю, коли в уяві оживають малюнки, люблю слова-художники) У Вас їх цілий арсенал) 

 22.04.2016 22:05  Анна Ольтенберг => © 

Дуже!.. Оці "сонця", цю внутрішню силу далеко не кожен здатен в собі пробудити. 

 21.04.2016 21:32  Олена Коленченко => © 

Чудовий вірш) 

 20.04.2016 09:02  Олена Вишневська => © 

Добре, коли запас сонця необмежений)))
Прекрасний вірш! 

 19.04.2016 22:38  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Саме - так!!!! Чим більше віддаєш, тим більше прибуває!!! 

 19.04.2016 22:14  Панін Олександр Мико... => © 

Сузір`я сонц - всі

нескінченні,

життєдайні...

Чим більше віддано

тепла,

тим більше

відродилось,


і не шкода

нітрохи 

трунку "Самозречення - Любові":

дарує він

наснагу

і тепло,

для

недостойних навіть 

не шкодує...