Моя улюблена пора
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, -
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!"
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
Мене у травні моя мама народила,
Весна – улюблена пора і легкокрила,
П’янка, заквітчана, яскрава, промениста,
Чарівна, пишна, різнобарвна, голосиста…
Найбільш чарують квітів буйні заметілі:
Рожеві, жовті, голубі, червоні й білі,
Хоча характер у весни такий мінливий:
То сонячна купель, а то обійми зливи…
Після дощу нас тішить свіжість і веселка,
Калюжі на землі блищать, немов люстерка.
А на листочках з діамантів візерунок,
Для них дощу краплини, як цілющий трунок…
Люблю, дощем умиті, сквери і бульвари,
І милуватись, як пливуть по небу хмари,
Приємний, ніжний дотик вітру й прохолоду,
Яка дарує тілу справжню насолоду…
Дощу завжди радію, як мала дитина,
На сонці млію й висихаю, як краплина,
Тому й радію, коли з неба ллється злива,
Душею й тілом відчуваю - я щаслива!
м. Київ, 22.04.2016
