22.04.2016 23:42
18+
109 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Олександр Новіков

Справжнє

вони це звали справжнім коханням

і завдячували це гнучким чіпам, 

він і вона обітницю дали

один одного тонко завжди відчувати, 

і він проколов наскрізь своє тіло, 

вмонтувавши в проколи мільйони веб-камер, 

він знімав з себе майку і знімав життя в стримі, 

а вона татуйована наноагентами

відтворювала тілом у НD-якості, 

немов монітором

все його надовкружжя й оточення

промовляючи всім і одне одному, 

саме таким буває справжнє кохання.

але з часом вона все частіше

заглядалась на себе, і її вже не бачила

тільки розпач і ревнощі, 

хоч переважно і безпідставні.

але вже не взмозі ділити

його іще з кимось вона гірко ридала

але вимкнути монітор не мала можливості.

і тоді вона вбила його, 

безжально швидко, в очікуванні полегшення, 

але вже за місяць відтворення темряви

вона вмерла сама

порізавши вени

Публікації: Олександр Новіков

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.04.2016 21:50  Оля Стасюк => © 

ну і замудрував) 

 25.04.2016 09:23  Тетяна Белімова => © 

Трагічне... Напевно, так буває. Віддаєш усе, але натомість отримуєш ніж у серце від того, кому довірився.  

 23.04.2016 15:44  Каранда Галина => © 

буває... в кого яке не є, кожен своє вважає справжнім... або ж точно знає, що воно не справжнє)