Кохання водевіль
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
Немає сенсу у словах,
Коли стіна в твоїх очах,
Заздалегідь мені відомо,
Для тебе зайве моє слово…
Навіщо нам цей променад,
Коли не тішить зорепад?
Не буде спільного світанку,
Бо в тебе інша вже коханка…
Навіщо цей самообман,
Солодких слів твоїх дурман?
Хай краще буду я самотня,
Розлука наша - незворотня...
Кохання - ніби водевіль,
Із плином часу зникне біль…
м. Київ, 23.04.2016
