Моя вина
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Я покличу тебе і скажу: "Зачекай"!
Не тікай. Ображайся, я знаю, що винна.
Але в мене для тебе залишився чай,
І ця чашка остання, не вір - старовинна.
Повернися на мить, я триматиму біль.
Хай ти скажеш, що так і мені не пробачив.
Та ж для кого я стерла в кімнатах всю цвіль?
І для кого ти правду так довго тлумачив?
Зачекай, не біжи. Ну пробач хоч на мить,
Я не знаю тепер, що вже варто робити.
Моє серце так скоро собі й відщемить,
Бо не можна узяти й вмить незлюбити.
В мене в залишку досі лишається чай.
Зупинися. Пробач. Бо я знаю, що винна.
Я покличу ще знову тебе: "Зачекай".
Чашка чаю - твоя. Хоч, не вір - старовинна.
21:37, 24 квітня
