Квітень
Намоклий вірш буркоче за дощем
І квітень снігом закриває весни.
А літо? за яким іще віршем?
Та мряка скресне вихором словесним?
Чи спека знову спалить той хідник,
Що місто нам проклало під ногами?
Чи зливи змиють те, що йде від них?
Чи то заплачуть ринвами. За нами.
Пливуть по вікнах краплі дощові,
А за вікном січе мов квітом снігом.
А після? ми усе таки живі.
Чи не впустили зиму з-за порогу?
