Голосу його скрипки
Його скрипка струнка зворушує:
зачіпає, бринить, зове...
Проникає у вени, душу і
поміж цокоту стріл живе.
Як дитятко, зачувши, схлипую,
Човен хвилями струн пливе -
Засміялась - чуття сколихує,
Відкриваючи щось нове.
Голосу його скрипки
Його скрипка струнка зворушує:
зачіпає, бринить, зове...
Проникає у вени, душу і
поміж цокоту стріл живе.
Як дитятко, зачувши, схлипую,
Човен хвилями струн пливе -
Засміялась - чуття сколихує,
Відкриваючи щось нове.
04.05.2016 19:46 Світлана Рачинська => © |
Чарівно... |
03.05.2016 15:23 Тетяна Чорновіл => © |
Лаконічно і чуттєво. Кожне слово наповнене своїм вишуканим смислом. |
03.05.2016 12:05 Ганна Коназюк => © |
Світла поезія! Дуже красиво! |
03.05.2016 09:13 Тетяна Белімова => © |
Мені чогось відразу уявився скрипаль-віртуоз)) Ти, напевно, про щось своє писала, але картинка вийшла дуже зримою! |
30.04.2016 12:05 Ліра => © |
Гарно, пристрастно, чуттєво. |