26.02.2011 19:45
-
676 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Світлана

Я його шукала у траві, 

У ромашках білих в чистім полі, 

В діамантах крапельок роси, 

В дощових перлинах на долоні. 


Я його ловила у вітрах, 

В теплому весняному промінні, 

В зайчиках веселих на шибках 

І у калиновому цвітінні. 


А воно тікало, як вода, 

І сміялось довгою луною, 

Тільки я однак його знайшла, 

І тепер воно, як тінь, зі мною. 


А було кохання те в очах, 

У твоїх очах небесно-синіх, 

І в усмішці ніжній на вустах, 

І в словах, таких простих і щирих... 


Світлана цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Світлана

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2011 18:31  Оля Стасюк 

Кохання не минає безслідно,
Воно живе в подихах літ...
А видно, у Вас перелилось
У гарний віршований слід.

 02.03.2011 23:13  Світлана 

Спасибі Вам сердечне кажу знов.

Від Ваших слів теплом весняним віє...

А й справді, дивна річ ота любов:

То обморозить, то теплом зігріє.

 28.02.2011 11:37  Микола Чат => © 

Укотре Ви бентежите мене,

Разючими і точними віршами...!

Буває й так - кохання омине,

Полинувши у безкрай, за вітрами.