Червоні маки
Пам’ять
НІКОЛИ ЗНОВУ
У безмежнім світі сколихнулась
Пам’ять,
Що могло збудити, їй би в Лету
Кануть,
Цвіт цупкий, багряний душу
Огортає,
Ні кінця ні краю спогадам
Немає.
Зла війна-убивця, спокій не для
Неї…
Мати Україно, Україно-Нене,
Твій вінок весняний, як вінець
Терновий,
Пломенисті маки спалахнули
Знову…
Кровоточать маки, черленіють
Рани,
Не забуде ненька дітей-ветеранів,
Захистим рідненьку, захистим
Вкраїну,
Матінку, матусю, Неньку-Україну.
Маків цвіт гарячий квітне
У порога,
Маків плач бордовий, чом жива
Тривога?
Знов на герць виходять молоді
Герої,
Юні ветерани у боях
З ордою…
Калинова Пам’ять,
Макова скорбота,
Геть – війну криваву,
Паліїв-сволоту…
* * *
Маки, Маки,
Маки
Червоногарячі!
Спокій,
Вічна Шана,
Люди –
станьте
Зрячі!