Піти вчасно
В житті усе проходить,
Чого б не досягли,
Зневір`я нас знаходить,
Куди б ми не пішли.
Купаємось у славі
За видатні труди
І впевнені що праві
У всьому і завжди.
Але літа минають,
Працюєм вже не так,
І нам вже закидають-
Бач, він вже не мастак.
Якщо ми маєм владу,
Нас славить весь народ,
Знаходимо відраду,
Що ми взірець чеснот.
Такі у нас чесноти,
Всіх завидки беруть,
Не можна нас збороти,
Нам вмерти не дадуть.
Та смерть вождя скосила,
Кістлява все ж знайшла,
Його клянуть щосили,
Могила заросла.
Влюбилися раптово
І наче назавжди,
Все добре, все чудово,
Із щастям ми на ти.
Але проходять роки
І змінює все час,
Щасливі ми аж поки
Любов не кине нас.
І розпач нас знаходить,
Караємося ми,
Кохання нас обходить,
Самотні між людьми.
Тож треба йти завчасно
Із всюди і завжди,
Коли звізда не гасне
І хочеться не йти.
м. Київ, 05.04.99.
