19.05.2016 23:03
для всіх
135
    
  1 | 1  
 © Панін Олександр Миколайович

Кара Кохання

Кара Кохання

За мотивами «Оксамит»

Наше кохання блукає
у Всесвіті
вічно,
Зраду лікує,
полегшує
тугу
і віідчай...

Таїнства містить Духовний

Сувій:

навіть Обранцям, 

не можна спитати

про долю, 

«Шлейф

від парфуму», 

слід

від закоханих мрій, 

Карби на серці, 

стогін душевного

болю…


Сила кохання

сповнена

жахом страждань, 

Рани кохання –

Не -

Ви -

Лі -

Ков -

Ні...

Демони можуть

зріктися

недобрих діянь, 

Янголи здатні

поринути в дійство

гріховне.


Кара кохання

крутосолона, 

гірка, 

Заздрість

спустошує 

душі закоханих...

мрії...

Разом і поруч, 

і руку стискає рука -

Тільки тоді

не злякають

ні пекло, 

ні вирій!


Наше кохання блукає

у Всесвіті

вічно,

Зраду лікує,

полегшує

тугу

і відчай...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.05.2016 09:33  Тетяна Белімова => © 

Нещодавно прочитала вражаючи історії кохання Зої Казанжи. Вони подібні одна на одну, мов близнюки, але водночас всі різні своїм індивідуальним болем. З коханням так завжди. Суть його - те саме, але вияв різний, неоднаковий, неподібний.
Кожен кохає по-своєму, як уміє. Може, від того і всі проблеми?
Чудовий вірш, Олександре Миколайовичу! У Вас інших і не буває)))

 19.05.2016 23:42  оксамит => © 

Дорогий Олександре Миколаєвичу, я дуже Вам вдячна за підтримку і розуміння моєї Л.Г... В кожному слові-правда... Невиліковне.., вірне, віддане... І ліків від того немає