Слава Коханню
Тема Сафо та Лорелеї
Хороша дівчина сидить,
В лавровім вінку вона сяє,
Співецькую ліру держить.
До пісні своєї сумної
На лірі вона приграє.
І з піснею тою у серці
Велика їй туга встає
:
В тій пісні згадала і славу
Величну свою, красний світ,
Лукавих людей, і кохання,
І зраду, печаль своїх літ
,
Надії і розпач… Дівчина
Зірвала лавровий вінець
І в хвилях шумливого моря
Знайшла своїй пісні кінець
.
Леся Українка “Cафо“
Зрада Співачку мордує,
зводить життя нанівець…
Співи кохання
рятують
безліч нещасних сердець.
Пісню не втримають грати,
рветься вона у блакить,
Пісню не можна
здолати,
лине світами, бринить.
Дівчина вірно кохала,
слів не сприймала
лихих,
Співи-молитви складала,
світ не забуде про них.
Хмари летять буйногриві,
всюди – співучий
розмай.
Дівчини співи журливі
пекло чарують і рай.
Всупереч гуркоту, грому
Скажемо твердо одно:
- Слава Коханню Святому,
Смерті не знає Воно!