24.05.2016 06:13
для всіх
106
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Поет лауреат

Рука розквітла кулаком, 

А соловей в гаю щось крякав, 

Поет надумав це бігом

І далі все таке вже ляпав.


Хвалило радіо його, 

Лауреата, переможця, 

Немов у дошку вже свого

Поета, диктора, промовця.


Хотів би я тим кулаком

По його пиці добре вдарить, 

Щоб гелготав він гиндиком, 

А кожен думав він це марить.


Прости мені мої слова

О, милосердний наший Боже, 

Хай соловей в гаю співа

І спів поет почути зможе.


Щоб він нарешті зрозумів

Що соловей пісні співає, 

І не вживав гидотних слів

Й кулак не квітка хай це знає.



м. Київ, 23.05.16.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2016 20:35  Тетяна Чорновіл => © 

Буває, чого гріха таїти! Ваш гнів зрозумілий, і вірш чудовий!

 25.05.2016 03:34  Серго Сокольник => © 

Ну да, ну да))) Спершу квітометафорична крякалка з дуттям у інтимне місце "властьпрєдєржащім від паезі", далі захід через певну особу (зовсім навіть не невідому))), а далі дєльож премійону за примітивною схемою- ВАМ ПАЧЬОТ, НАМ БАБЛО, І все в шоколаді. От тільки ДО ЛІТЕРАТУРИ ЦЕ ВІДНОШЕННЯ НЕ МАЄ, А от до криміналу- десь так... Бо гроші ж казенні))) Грант))) Головне- НУ ВСІ Ж ВСЕ ЗНАЮТЬ... Господи... Чи це вже земля прОклята така??? ЯКА МОЖЕ БУТИ ВЗАГАЛІ ЛІТЕРАТУРА ПРИ ЦЬОМУ? Що мені так сумно?...

 24.05.2016 12:51  Каранда Галина => © 

я трохи не погоджуся зі сприйняттям.

можливо, автор писав зі здоровою іронією???

ось, наприклад, оцей вірш мені дуууже подобається:

 24.05.2016 11:53  Каранда Галина => ©